Свердління деревини
Свердління застосовують для виготовлення круглих (циліндричних) отворівпід вставні круглі шипи (шканти), шурупи, болти тощо. Різальним
інструментом для свердління є свердла різних розмірів і конструкцій.
Кожне свердло складається із стержня, внизу якого є різці, а вгорі
хвостовик, яким кріплять свердло в пристрій. Робоча частина свердла може
мати один або кілька різців, розміщених по гвинтовій лінії або на кінці
свердла.
Види ручних свердел. Ложкове (перове) свердло — це металевий
стержнень, який в робочій частині має поздовжній жолобок, що
закінчується гострим звуженим кінцем — лезом. Одна кромка жолобка
(різальна) загострена на всю довжину, друга — тільки спрямовує і центрує
свердло.
Ложкові свердла працюють при натискуванні на них зверху. Вони не
викидають стружку і тому їх доводиться в процесі роботи час від часу
витягати з отвору і вичищати. Якщо цього не робити, то свердло швидко
нагріватиметься і може зламатись. Оскільки шорсткість отворів,
висвердлених ложковим свердлом, не висока, то його застосовують рідко
(отвори під болти, нагелі, шурупи тощо). Діаметр цих свердел 1,5-15 мм.
ВИДИ СВЕРДЛ:
Завиткоподібне свердло подібне до ложкового і тільки
закінчується завитком, який утворює центруючий кінець у вигляді штопора.
Цим свердлом легше працювати, ніж ложковим, бо його кінець, угвинчуючись
в деревину, втягує за собою гвинтоподібну канавку стержня, яка частково
викидає стружку. Недоліком цього свердла є те, що його тонкий кінчик
часто ламається, а гострити його важко. Завиткоподібні свердла
застосовують так само, як і ложкові, діаметри їх такі ж.
Шилове свердло (рис. 3, в) має форму тригранника. Його застосовують для
висвердлювання отворів під шурупи.
Центрове (центроперове) свердло в робочій частині має вигляд
лопатки з шилоподібним центром і дорожником, що підрізає деревину по
колу висвердлюючого отвору і плоского різця, який знімає підрізану
деревину по колу у вигляді гвинтової стружки. Радіус дорожника дещо
більший від радіуса різця, і це дає можливість висвердлювати отвори з
досить чистими стінками.
Центрове свердло працює тільки обертаючись в один бік при натискуванні
на нього зверху. Його використовують для висвердлювання неглибоких
отворів, бо воно стружки не викидає. Діаметри цих свердел 12—50 мм.
Гвинтове свердло являє собою стержень, 2/3 довжини якого є
гвинтом, що закінчується двома різцями.
Центром гвинтового свердла є конусоподібний гвинтик, що при свердлінні
втягує свердло в деревину, тому при свердлінні натискувати на нього
Спіральне (шнекове) свердло (рис. 3, є) має аналогічну будову і розміри,
але тільки з однією спіраллю. Воно викидає стружку і застосовується там,
де й гвинтове.
Пробкове свердло має стержень, робоча частина якого
закінчується стальною циліндричною коробкою з діаметральною
перегородкою. Нижня кромка стінки .коробки підрізує деревину по колу, а
діаметральна перегородка — плоским різцем. Часто по коловому підрізувачі
для полегшення різання роблять зубці, як у пилки. Пробкові свердла
застосовують для висвердлювання сучків, які потім залатують пробками
(вставками). Діаметр пробкових свердел 15—50 мм.
Зенкувальне свердло в робочій частині має вигляд конуса з
поздовжніми канавками на бічній поверхні в напрямку до центра.
Зенкувальне свердло застосовують для конічного розсвердлювання верхньої
частини готових отворів під головки шурупів. Діаметри цих свердел 10—30
мм.
закінчується завитком, який утворює центруючий кінець у вигляді штопора.
Цим свердлом легше працювати, ніж ложковим, бо його кінець, угвинчуючись
в деревину, втягує за собою гвинтоподібну канавку стержня, яка частково
викидає стружку. Недоліком цього свердла є те, що його тонкий кінчик
часто ламається, а гострити його важко. Завиткоподібні свердла
застосовують так само, як і ложкові, діаметри їх такі ж.
Шилове свердло (рис. 3, в) має форму тригранника. Його застосовують для
висвердлювання отворів під шурупи.
Центрове (центроперове) свердло в робочій частині має вигляд
лопатки з шилоподібним центром і дорожником, що підрізає деревину по
колу висвердлюючого отвору і плоского різця, який знімає підрізану
деревину по колу у вигляді гвинтової стружки. Радіус дорожника дещо
більший від радіуса різця, і це дає можливість висвердлювати отвори з
досить чистими стінками.
Центрове свердло працює тільки обертаючись в один бік при натискуванні
на нього зверху. Його використовують для висвердлювання неглибоких
отворів, бо воно стружки не викидає. Діаметри цих свердел 12—50 мм.
Гвинтове свердло являє собою стержень, 2/3 довжини якого є
гвинтом, що закінчується двома різцями.
Центром гвинтового свердла є конусоподібний гвинтик, що при свердлінні
втягує свердло в деревину, тому при свердлінні натискувати на нього
Спіральне (шнекове) свердло (рис. 3, є) має аналогічну будову і розміри,
але тільки з однією спіраллю. Воно викидає стружку і застосовується там,
де й гвинтове.
Пробкове свердло має стержень, робоча частина якого
закінчується стальною циліндричною коробкою з діаметральною
перегородкою. Нижня кромка стінки .коробки підрізує деревину по колу, а
діаметральна перегородка — плоским різцем. Часто по коловому підрізувачі
для полегшення різання роблять зубці, як у пилки. Пробкові свердла
застосовують для висвердлювання сучків, які потім залатують пробками
(вставками). Діаметр пробкових свердел 15—50 мм.
Зенкувальне свердло в робочій частині має вигляд конуса з
поздовжніми канавками на бічній поверхні в напрямку до центра.
Зенкувальне свердло застосовують для конічного розсвердлювання верхньої
частини готових отворів під головки шурупів. Діаметри цих свердел 10—30
мм.
на рисунку ми бачимо зображення ручного інструменту для свердління.
Правильно користуся і працюй з свердлами ручного типу ( спершу пробий отвір шилом!)
Пропонуємо вашій увазі переглянути відео свердління дерева різними видами перових свердл
напилками різних форм залежно від форми різця. Бічні різальні кромки
загострюють тільки з середини. Під час гострення треба стежити, щоб не
зменшувався діаметр свердла.
Прийоми роботи ручними свердлами. Для висвердлювання отворів свердлу
надають обертового руху за допомогою дерев'яної ручки, що кріпиться у
верхній частині свердла, коловорота або інших пристроїв. У меблевому
виробництві найширше застосовують коловорот.
При висвердлюванні отворів деталь кріплять у верстаті. Центр свердла
ставлять точно в центр наміченого отвору. В усіх випадках вісь обертання
коловоротів (або дрелі) має збігатися з віссю висвердлювання отвору,
тобто свердло має бути під прямим кутом до площини, в якій висвердлюють
отвір . При вертикальному розміщенні свердла лівою рукою
тримають коловорот за ручку-головку, а правою — за ручку на колінчастому
стрижні. При висвердлюванні горизонтальних отворів ручку-головку
впирають у корпус, підтримуючи її лівою рукою. Якщо висвердлюють
наскрізні отвори, то в місці виходу свердла під деталь підкладають
щільно притиснутий брусок, щоб запобігти виколюванню. В процесі роботи
на коловорот та інші пристрої треба натискувати плавно й рівномірно. При
висвердлюванні наскрізних отворів під час свердління не можна перевіряти
вихід свердла з деревини.
Переглянути презентацію про Свердління!
Комментариев нет:
Отправить комментарий